/Files/images/muzey/p_83167_1_gallerybig.jpg

Дурдинець Василь Васильович

Народився 27 вересня 1937 року в селі Ромочевиця Мукачівського району Закарпатської області в селянській родині. Розпочав навчання спочатку в Залузькій семирічці, а потім – у середній школі. Вчився на «відмінно». Очолював раду дружини, шкільну комсомольську організацію, захоплювався футболом, грав у шкільному ансамблі на народних інструментах, здобував перші або ж призові місця на олімпіадах. Середню школу закінчив із срібною медаллю.

Вперше у далекі світи виїхав задовго до випускного вечора. На шкільній дослідній ділянці тоді вирощували до кілька десятків сортів злакових та овочів. І Василя Дурдинця було нагороджено малою золотою медаллю ВДНХ у Москві, вручено премію і путівку в один із піонертаборів під Києвом. Саме тоді його запримітили в районі й запросили працювати у перший на Мукачівщині піонертабір. Саме тоді і розпочалась його громадська діяльність.

На навчання до Львівського державного університету він виїхав у 1955 році. З першого курсу Василь Дурдинець поринув у громадську роботу і саме юридичний факультет став для нього своєрідним трампліном у цікаве і бурхливе життя.

Закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка Василь Васильович у 1960р.

Працював у комсомольських і партійних органах Львів, Москва, Київ, в період з 1958-1978 роках. У 1978 році призначений заступником, а в 1982 р. – першим заступником Міністра внутрішніх справ України. На цій посаді працював до лютого 1991 року. У 1986 році очолював оперативний штаб забезпечення правопорядку в зоні аварії на Чорнобильській АЕС.

Василь Васильович двічі обирався народним депутатом України. З 1991 року – член Президії, голова Постійної Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки. 29 січня 1992 року обраний першим заступником Голови Верховної Ради України.

У липні 1995 року увійшов до складу Кабінету Міністрів України як віце-прем’єр-міністр з питань державної безпеки та надзвичайних ситуацій – 18 червня 1996 року призначений першим віце-міністром України. Одночасно залишився головою Координаційного комітету по боротьбі з корупцією й організованою злочинністю при Президентові України, а з призначенням 30-го липня Прем’єр - міністра України.

Від 22 березня 1999 року і до 2 грудня 2002 року – Міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи, ініціатором та організатором утворення якого виступив у 1996 році. В серпні 1999 р. призначений представником України в постійних органах частково відкритої угоди Ради Європи щодо запобігання, захисту та надання допомоги в разі великих природних і техногенних катастроф. З грудня 2002 до 23 вересня 2003 року В.В. Дурдинець - Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорській Республіці. Василю Васильовичу Дурдинцю присвоєно звання Генерала внутрішньої служби України. Звання Почесного професора Національної академії внутрішніх справ України.

«Робити людям добро» - це кредо Василя Васильовича, яке він переконливо ствердив усім свої життям і саме за це життєдайне устремління держава відзначила Василя Васильовича Дурдинця високими нагородами. Серед них: «Знак Пошани» (1971), За заслуги» ІІІ ступеня, «Трудового Червоного Прапора» (1977), Ордени ««За особисту мужність» (1991), два Ордени «Князя Ярослава Мудрого» IV та V ступеня 2000 та 2002 роки; відзнака Президента України «Іменна вогнепальна зброя», «Золота зірка генерала внутрішньої служби України». Його успішна діяльність відзначена Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (1987рік), Почесною грамотою Верховної Ради України (2002 рік), 15 медалями та 7 Міжнародними нагородами. Всього у Василя Васильовича 258 державних нагород.

Василь Васильович почесний громадянин міста Бобринець і Котовськ і має звання «Народний посол України». Ім’я Василя Дурдинця ось уже добрий десяток років – серед нашої істинної політичної еліти.

«Нашому земляку, державному діячеві України Василю Васильовичу Дурдинцю – присвячується» - такими словами вітає земляк – поет, видатний лірик, у віршах якого прищеплюються дітям високі моральні цінності і якості, глибина почуттів поваги і любові до рідної землі, свого роду, народу, держави – Іван Юрійович Чопей, теж видатний випускник нашої школи, написавши вірш на шестидисятиріччя «Вітання вам – із серця глибини».

В нашому музеї можна побачити різні нагороди, якими держава відзначила Василя Васильовича.

/Files/photogallery/934/DSC09383.JPG

/Files/photogallery/934/DSC09394.JPG

/Files/photogallery/934/DSC09397.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 1386

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Липень 2018 Наступна
ПВСЧПСН
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031